Планшети, телефони та інші гаджети настільки увійшли до нашого життя, що ми вже не пам’ятаємо, як було раніше. А діти просто цього не знають. Що робити, якщо дитина постійно зависає у телефоні?
Підліткові не зрозуміло, як розпоряджатися часом без гаджета. Ці випадки трапляються часто.
Номофобія – недуга 21 століття:
Це страх залишитись без мобільного. Вона все частіше трапляється серед людей.
Залежність від телефону молодшає із величезною швидкістю. Діти звикання виникає набагато швидше, ніж дорослих!
Ознаки номофобії:
Людина роздратована, якщо вона не має доступу до гаджета, вона постійно поруч
Перевірка повідомлень відразу після оповіщення
Трансляція всіх процесів в соц. мережах та постійне відстеження реакції
Сильне роздратування при проханні вимкнути телефон та часте ігнорування такого прохання
Ейфорія від перебування в Інтернеті. Завжди хочеться погортати стрічку в інтернеті
Втрата контакту з оточуючими людьми
Погіршення загального психічного стану, агресивність, дратівливість
Небезпека в залежності від телефону:
Змінюється робота мозку. Погіршується пам’ять та вміння концентрувати увагу.
Мобільний викликає високу стомлюваність та втому.
При утримуванні уваги на екрані відбувається зменшення кількості моргань та сухістю рогівки ока. Це загрожує запаленням очей, погіршенням зору.
Згубно на організм впливають електромагнітні хвилі. Вони стають причинами запаморочення, дратівливості, нудоти, підвищення температури тіла.
Звичайно, апарати все краще та краще. Але не варто забувати про це. Не можна тримати смартфон біля грудних і маленьких дітей.
Уникнення дійсності, втрата контактів, поганий розвиток навичок спілкування.
Чому діти не можуть відмовитись від смартфона?
Причин може бути багато. Тут ми розповімо про найчастіші з них.
Так звик. З дитинства, щоби малюк не плакав, його руки займали гаджетом.
Як батьки. Копіювання поведінки мами та тата – стандартна причина проблеми.
Боюся чи не вмію спілкуватися. А в мережі – не страшно. Там спілкування інше, безпечніше. Так видається дітям.
Школяр залежить від телефону – що робити?
Звісно, зовсім заборонити мобільники не вийде, та це й не треба. Варто працювати над тим, щоб підліток правильно використав його. І не допустити розвитку залежності. А якщо помітили проблему, то постаратися її виправити.
Погано не гаджет сам по собі, а тотальне захопленням ним чи чим би там не було. Будь навіть запійне читання книг.
Важливо не заборонити, а навчити розпоряджатися. Щоб гаджет був на службі у дитини, а чи не навпаки.
Є суворі правила, яких необхідно дотримуватись:
Перед сном (хоча б за 1 або 2 години) не користуватись гаджетом. Це допоможе дитині відновити нервову систему та забезпечить нормальний, а також повноцінний сон;
Обмежити від гаджета за їжею. Можна просто спілкуватися. Корисно та приємно.
Ці правила корисні для дітей та дорослих. Ваш приклад – важливий.
Практичні поради для батьків дитячого психолога.
Сьогодні ми розберемо, як допомогти дитині стати господарем гаджета.
Етап №1. Підготовка.
Дитячий психолог Наталія Ломіліна
Визначити скільки часу дитині можна проводити зі смартфоном.
Дайте відповідь на запитання: Як довго? З якими пристроями? Вам важливо чим саме школяр займається? Чи відіграє роль лише фактичний годинник та хвилини?
Зрозуміти, навіщо вам, як батькові, потрібно обмежити використання гаджета. Визначити, навіщо обмеження потрібне дитині? Нехай сам школяр відповість на це запитання. Тут важлива реальна відповідь, як на момент початку. Навіть якщо дитина вважає, що їй зовсім не обов’язково вводити заборони та обмеження.
Чи маєте ви групу підтримки? Ваші домашні та близькі готові вести єдину політику роботи та боротьби з проблемою, що виникла?
Як ви самі регулюєте собі, скільки ви проводите з електронним пристроєм. Діти часто копіюють поведінку батьків. Якщо ви самі зависаєте в смартфоні, то почати треба з себе.
Важливо. Якщо не використовувати гаджет, з’явиться вільний час. Чим його зайняти? Корисним? Приємним? Нічого неробленням?
Завдання батьків – організувати життя без смартфона дозвіллям.
Можна дізнатися у дитини, як вона сама збирається це робити. Тобто спитати його. Якщо він хоче лежати в ліжку та мріяти замість гри у телефоні – ваша реакція? Порадієте? Чи бажатимете його зайняти чимось корисним? Поставитеся з розумінням чи роздратуванням?
Часто буває така ситуація. Гаджет відібрали, а потім починаються скарги батьків. Причина – він нічого не хоче і нічим не займається.
Переводячи увагу дитини з електронного пристрою, ви хочете:
Зберегти його здоров’я?
Бажаєте, щоб він розпоряджався часом продуктивно? Вивести з віртуального простору до реального?
Навчити служити гаджет йому на благо, а не на руйнування?
Або що ще…?
Етап №2. Розмова.
Можливо, це буде розмова про те, що ви турбуєтеся за нього. І ви наведете факти, які вас турбують. Розкажіть про свої почуття та проблеми, які можуть виникнути при безконтрольному використанні смартфона. Ви будете чесні.
Дізнайтесь думку школяра з цього питання.
Познайомте його з поняттям норми. Вона таки існує. Не більше 1 години для дітей віком до 10 років.
Школяр може погодитися з вами. Часто діти кажуть, що проблем немає. Тоді запропонуйте провести експеримент. Заведіть щоденник гаджета.
Великий плюс, якщо й батько вестиме свій щоденник. Звісно, з дорослими нормами.
Етап №3. Щоденник гаджета.
Заведіть щоденник. У нього підліток записуватиме кількість звернень до гаджета. А також час, який він проводить за іграми, пошуком інформації.
Використовуйте щоденник кілька днів та проаналізуйте результат.
Тепер визначте бажаний результат.
Визначте нагороду за досягнення результату та дійте!
Приклад домовленості:
Скоротити годинник роботи з гаджетом. Наприклад, до однієї години на день.
У роботі очима – це читання, або гаджети важливо робити перерву для очей. Оптимально – 30 хвилин роботи на 5 хвилин
Тут завдання батька показати, що реальне життя цікавіше за віртуальне.
У дитини з’явиться вільний час. Його потрібно позичати. А як він не знає. Будете не наглядачами, а підтримкою та помічниками. Я переживаю за твоє здоров’я. Я знаю, що тобі складно, давай поможу?!» Ось що важливо чути дитині. Тільки не крики у бік дочки чи сина: «Прибери телефон!»
І пам’ятайте – нова звичка виробляється за 21 день. Можливо все за методичного та систематичного підходу. Наберіться терпіння та ресурсу на о, щоб підтримувати та допомагати.
UA
RU