Підлітки – одні з груп, які найбільше торкаються проблеми агресії. Чому так відбувається? Існує безліч гіпотез щодо того, звідки береться агресивна поведінка підлітків.
Дискусії та дослідження про природу підліткової агресії особливо активно ведуться останнім часом, і залишається великий пласт невирішених питань.
Чи впливають медіа, ігри та поп-культура на агресивність?
Очевидно, що за допомогою насильства та відкритої агресії підлітки виражають, чи шукають шляхи вираження, особистих переживань. Подібною поведінкою вони несвідомо дають зрозуміти про свої внутрішні конфлікти.
Під категорію агресивних неповнолітніх часто потрапляють діти, які не відчувають прийняття, турботи та любові з боку суспільства та сім’ї.
Або підлітки з важким дитинством та несприятливим середовищем виховання. Більшість дорослих навіть не намагаються думати про почуття агресивного дитини, примітивно заганяючи їх у шаблон “важкого підлітка”, “хулігана”. Така дитина гідна лише покарання, а не допомоги. Так із «поганою» поведінкою не впоратися. Це провокує нові спалахи ворожості. У тому числі й аутоагресії.
Аутоагресія – активність, націлена, усвідомлено чи неусвідомлено, на заподіяння собі шкоди у фізичній та психічній сферах.
З погляду психоаналізу вона належить до механізмів психологічного захисту. Аутоагресія проявляється саморуйнівною поведінкою. У самозвинуваченні, самозниженні, завданні собі тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості аж до самогубства.
«Агресивна поведінка» та «агресивність»
Багато хто плутає ці два поняття. Різниця полягає у сталості та природі дій, які ми називаємо жорстокими. Агресивність – це якість особистості, можливо набута. Особистість у неповнолітніх тільки формується і ця якість може легко вбудуватись у неї. За поведінкою це ситуативні вчинки, яким часто можуть дивуватися.
Агресивною людиною можна назвати, наприклад, хлопчика, який знущається з кішок у дворі і краде телефони на вулиці. Людиною з агресивною поведінкою може бути підліток, який бився з однокласником, з якоїсь причини.
Причини агресії – погляд з боку науки
Вирізняють кілька теорій виникнення агресії: теорія інстинкту Зигмунда Фрейда і Конрада Лоренца, соціально-когнітивна теорія Альберта Бандури, фрустраційна теорія Джона Доларда. Пропоную розглянути можливі причини агресії підлітків на основі цих теорій.
Теорія інстинкту
Ця теорія розглядає агресію як вроджену та органічну реакцію, засновану на фрустрації. Фрустрація – це стан, що виникає за неможливості задоволення будь-якої потреби, коли людина неспроможна отримати те, чого хоче.
У підлітків усі інстинктивні реакції стають яскравішими, і контролювати їх складно через стрес та гормональний сплеск. І це виражається деструктивною поведінкою, спалахами.
Фрейд каже, що агресія з’являється з «суперечки» потягу до життя, творення, і потягу до руйнації, закладених у людині від народження. Агресивною поведінкою проявляється захист. Вона дає не руйнувати себе, руйнуючи натомість світ навколо. У перехідному періоді життя тема протиріч та внутрішніх суперечок вкрай загострена та актуальна.
Підліток підсвідомо вчиться використовувати захисні механізми, хоч і не завжди вдало та безпечно.
Фрустраційна теорія
Визначення фрустрації ми дали вище. Теорія фрустрації говорить про агресію як про продукт переживань, пов’язаних з непереборними труднощами.В разі тінейджерів великою перешкодою реалізації ідей і бажань часто стає придушення, чи навіть придушення всіх прагнень із боку батьків, вчителів і однолітків. У величезній кількості випадків психологічною перешкодою стають фрази, подібні до такої.
“Ти ще маленький”
«Не лізь туди, ти недостатньо…. Дорослий, компетентний, розумний…»
«Ми краще знаємо, що тобі потрібно, сиди тихо»
У таких випадках агресивність з боку юнака або дівчини спрямована на сторону, що давить, і побічно на себе.
Батьки, вживаючи подібні фрази у спілкуванні з підлітками, знайте, до чого вони можуть привести!
Фрустрація, що викликає аутоагресію, може бути спровокована і сумнівом у своїх силах, що характерно для багатьох підлітків. Сумнів може переростати в самоприниження та відчуття повної неможливості робити що-небудь. Що особливо властиво людям, схильним до депресивних станів.
Фрустрація проявляється не лише через невдачі у самореалізації. Причиною агресивної поведінки може бути банальне незадоволення потреб. Крім потреби у коханні та схваленні з боку сім’ї, у тінейджерів з’являються нові потреби. Це прийняття важливою спільнотою, повага, можливість відкрито висловлюватись та інші. Ці нові потреби часто не помічають та ігнорують, що призводить до фрустрації. Довгий період фрустрації викликає або стрес, який теж веде до агресії через виснаження, або озлобленість на тих людей, які мали враховувати потреби молодої людини.
У спілкуванні з підлітками та їхньому вихованні потрібно дуже багато уваги. Але важливо не порушувати особистий простір. Адже потреба у його повазі також дуже важлива
Теорія соціального навчання
Згідно з цією теорією, люди «вчаться» агресивній поведінці, спостерігаючи за постійним оточенням.
Ворожість стає умовним рефлексом. Здається, що боротися з такою поведінкою неможливо. Але це не так. Його можна гальмувати, просто не даючи підкріплення. По-перше, підліток повинен бачити приклад не агресивної поведінки в оточенні. По-друге, він не повинен отримувати агресії у відповідь у відповідь на свої нападки.
Копіювання поведінки старших характерне для тінейджерів. У них виникає потреба у рольовій моделі.
Форми агресивної поведінки підлітків
Говорячи про агресивну поведінку формою можна її розділити на:
Фізичну агресію. Це заподіяння матеріальних збитків об’єкту, фізичне насильство, що з назви. Часто застосовується підлітками у випадках бійок, жорстокості по відношенню до тварин.
Вербальна агресія. Вона може виражатися в образах, пасивній агресії, бойкотах і суперечках, що переростають у суперечку. Вербальна агресія спрямована на заподіяння моральної шкоди. На це переважно скаржаться батьки, встановлюючи тавро «важкого підлітка».
За метою прояви агресії буває:
Агресія захисту. Здебільшого захисний механізм, який провокується насильством з боку оточуючих — сім’ї та однолітків. «Петя образив мою дівчину — я зустріну його після школи і поб’юся з ним».
Агресія-провокація. Це те, чим займається той самий Петро, щоб задовольнити цікавість, знущатися чи отримати реакцію.
Інструментальна агресія — випадок, у якому агресія не самоціллю, а способом досягнення мети. Я вдарю людину і отримаю те, що мені потрібне.
Вплив перехідного віку на жорстокість
Сучасні діти підліткового віку справді більш агресивні. Причому у дівчаток проблеми з регуляцією жорсткості виникають раніше, в 13-14 років. У хлопчиків цей процес починається трохи згодом, зазвичай у 14-16 років.
Здебільшого на поведінку тінейджерів впливають зміни, що відбуваються у них. У підлітків активно формується особистість та самосвідомість, змінюється сприйняття себе та ставлення до них з боку суспільства. Вони переживають гормональний сплеск. Це сприяє агресивній поведінці.
На поведінку підлітків впливають усі сфери життя, що їх оточують: сім’я, дитячий соціум, ЗМІ.
Але кожен підліток в тих самих умовах поводиться по-різному. Це від його особистісних особливостей.
Але не варто забувати, що агресія – не лише «погана» поведінка. Це необхідність, захисна реакція організму, один із способів досягти бажаного.
Особливості агресивної поведінки у підлітків
Фізична агресія як найпростіший спосіб вираження ворожості, поступово дає місце вербальної агресії, яка не завдає такої сильної видимої шкоди;
Незважаючи на це, протягом усього підліткового віку для дівчаток характерніша вербальна агресивність. А хлопчики «воліють» фізичну.
Поради батькам або «що ж робити»
Перше, що потрібно знати батькам – це теорію про агресію. Для цього ми написали цю статтю. А тепер – практика.
Що робити з агресивними підлітками не можна
Ігнорувати;
вступати в постійні неконтрольовані конфлікти в сім’ї;
ставити хрест на дитині, побачивши неугодні прояви особистості;
Таврувати та засуджувати;
Застосовувати гіперопіку.
Подібні дії ведуть за собою негативне ставлення до сім’ї, іноді аутоагресію «Мені кажуть, що я безнадійне розчарування та дурна дитина. Може це правда? Може, я заслуговую на таке звернення?»
Подібні думки можуть підірвати самооцінку дитини. Зважаючи на те, що не завжди у підлітка вдається контролювати свою агресію.
При конфліктах у ній у гру вступає соціальне навчання, про яку ми говорили. Батьки так поводяться – значить це правильно
Ігнорування змушує дитину справлятися з усім самому, що підвищує рівень стресу та фрустрації, складнощі з визначенням категорій «добре» та «погано».
Що робити можна і потрібно:
Звертати увагу до підлітка, наскільки можна говорити про те, що його хвилює і що може викликати агресію;
Якщо стався спалах агресії обговорити цей випадок, поговорити про почуття, які відчувала дитина;
Контролювати жорстокість у собі;
Не дозволяти, але спокійно та впевнено, прояв агресії у свій бік;
Чи не піднімати паніку. Те, що не подобається батькам і здається неймовірним, часто є нормою поведінки тінейджера;
Приймати дитину, сприймати її як справжню людину з почуттями;
Якщо не справляєтеся – варто звернутися до психолога, не чекаючи настання серйозних проблем. За його згодою, звичайно.
Діяти треба спокійно та впевнено. Знаходити причини агресивної поведінки, обговорювати із підлітковим його почуття, допомагати йому знайти соціально – прийнятні способи вираження його почуттів. Так можна не лише пом’якшувати негативні спалахи, а й загалом покращити відносини.
Перехідний вік – складний період для кожної людини, і самого підлітка, та його оточення. Але впоратися з цим і не допустити хворобливих наслідків цілком можливо.
Займайтеся самоосвітою, не забувайте думати, перш ніж говорити та робити. Вдих, видих, зберігайте спокій та людське ставлення. “Важкий підліток” – тільки вершина айсберга, дивіться глибше і не впадайте у відчай.
UA
RU